Протягом десятків років резиденція угорської столиці приховує багато таємниць. Під її скелястою поверхнею є приміщення, про які мало хто знає. Одне з них — лікарня. У період Другої світової війни вона була бомбосховищем та місцем для лікування мешканців Будапешта. Лікарня досі існує і є музеєм з цікавою історією. Докладніше про це на ibudapest.
Будівництво лікарні у скелі
Це одна з найбільш незвичайних споруд у Будапешті, яку можна відвідати. У XX столітті вона була об’єктом цивільної оборони та медичним пунктом. Його наказав збудувати мер міста, Карой Сенді, під час підготовки до Другої світової війни. 1939 року почалося будівництво. Ця споруда була призначена для реалізації двох цілей: надання невідкладної медичної допомоги, а також захисту від ядерної атаки та військ противника.
Лікарню у скелі будували кілька років. 1944 року відбулося її відкриття. Там є кілька приміщень, а також система тунелів, пов’язаних між собою. У деякі з них можна було пробратися з Будайської фортеці або зі сторони головного входу.
У період Другої світової війни у лікарні міг пройти лікування кожен охочий, незалежно від статі, релігії та національності. Навіть після її закінчення протягом багатьох років мешканці Будапешта продовжували використовувати систему підземних тунелів.
Як працювала лікарня під час Другої світової війни?
Коли в Будапешт увійшли радянські та румунські війська, до лікарні почали привозити поранених людей. Їх лікувало близько 40 медичних працівників — лікарі, медсестри та асистенти. Спочатку лікарня була розрахована на 60-70 пацієнтів, але в умовах війни їх було набагато більше. Іноді сюди доставляли 600 поранених солдатів. Багато хто з них помирав у цьому місці. Вночі тіла померлих вивозили з лікарні та хоронили у вибухових воронках.
Щодня лікарня у скелі під Будайською фортецею була переповнена пораненими людьми. Бувало, що для них не завжди вистачало їжі та ліків. Через це лікарям та медсестрам часто доводилося стерилізувати та повторно використовувати медичне приладдя. Проте лікарня була оснащена найбільш сучасним на той час хірургічним обладнанням. З його допомогою лікарі могли робити рентген, штучну вентиляцію легень, кровопускання та інші медичні процедури пораненим громадянам.
Завдяки цьому в період Другої світової війни медикам вдалося врятувати тисячі життів. З лікарні виписувалися працездатні пацієнти. Тих з них, хто не міг самостійно дістатися до потрібного місця призначення, доставляли додому або в наземні госпіталі.
Облаштування лікарні на випадок ядерної атаки
Після Другої світової війни лікарню повторно використали під час Угорської революції у 1956 році. Потім приміщення в скелі деякий час було в’язницею, а пізніше обладнане як ядерний бункер для забезпечення безпеки громадянам Будапешта.
Там було встановлено обладнання на випадок хімічної чи ядерної атаки: резервуар води об’ємом 25 м, система вентиляції та фільтрації отруйних газів. А ще 2 дизельні двигуни для забезпечення живлення електричних генераторів. У таких умовах люди повинні були вижити, якщо раптом противник використає ядерну зброю. Далі за планом мав бути тритижневий карантин.
З 1962 до 2007 року приміщення лікарні стало частиною системи об’єктів цивільної оборони. Крім мирних громадян, там повинні були перебувати лікарі та медсестри, щоб за необхідності надати медичну допомогу.
На щастя, ядерної атаки не відбулося. Протягом тривалого часу сюди приїжджав механік Мохачі, щоб перевірити працездатність обладнання та провітрити приміщення. Також тут були працівники під час щорічної медичної практики. У 2007 році розпочалася модернізація та ремонт приміщення. З того часу воно є лікарнею-музеєм, який може відвідати кожен охочий. Там представлені воскові фігури хворих людей та медичних процедур під час Другої світової війни.