Пошуки свого виду спорту характерні для людей активних, сильних, цілеспрямованих. Ми знаємо багато історій про всесвітньо відомих спортсменів, які на початку своєї кар’єри займалися одним видом, а прославилися в іншому. Так було і з уродженцем Будапешту Йожефом Чатарі. Більше на ibudapest.eu.
Подарунок долі
Йожеф Чатарі — гордість угорського великого спорту. Він народився у 1943 році. З юних років хлопець перевіряв себе на міцність, шукав себе, багато пробував. Спочатку його захопив футбол. Але трохи згодом чотирнадцятирічний юнак закохався у легку атлетику. Наступними сходинками стали штовхання ядра та гандбол. Важко уявити, але майбутній чемпіон та гордість країни у молодому віці працював м’ясником на бійні. Так склалося, що саме в той період доля піднесла йому подарунок. Такий шанс іноді випадає єдиний раз на все життя. Тому дуже важливо його не пропустити. Йожеф Чатарі прийняв цей подарунок небес. А річ у тім, що його приятель запропонував йому відвідати бійцівський клуб з брутальною назвою «Kinizsi Húsos». Боротьба настільки захопила Йожефа, що він почав активно нею займатися та невдовзі почав показувати відмінні результати. Першим вагомим здобутком стала «бронза» на чемпіонаті Угорщини. Там він змагався у розряді юніорів. 1962 рік став справді переломним моментом, адже Чатарі запросили до національної збірної країни. Це був справжній тріумф для молодого спортсмена!
Без золотої медалі, але не з порожніми руками
Відтоді почалася дійсно важка праця. Йожеф не бажав сидіти на дієтах та слідкувати за своєю вагою, тому він змагався у вищій ваговій категорії. Його тренером був Іштван Козма. Цей чоловік згодом двічі виборював олімпійське золото і був головним партнером Йожефа на всіх тренуваннях. Чатарі вчився у досвідченого колеги всім спортивним премудростям. У 1963 році на Йожефа чекав дебют у складі дорослої збірної. Проте він не пройшов кваліфікацію на Олімпіаду, яка стартувала в Токіо у 1964 році. Наступним його тренером став Карой Карпаті, а клубом — «Гонвед». Варто додати, що Карпаті був переможцем Олімпійських ігор в Берлині.
1968 рік нарешті приніс Йожефу Чатарі омріяну медаль Олімпіади, але бронзову. Це була Олімпіада в Мехіко. Чатарі виступав у вільному стилі. Його вагова категорія — до 97 кілограмів. У 1972 році в Мюнхені Йожеф знову посів олімпійське третє місце, а в греко-римському стилі став четвертим. Тут вже категорія була інша — до 100 кг. Можна сказати, що він досяг успіху в обох стилях. Так пощастило далеко не всім.
Легенди також втомлюються
Якщо підсумовувати досягнення Йожефа Чатарі, то нагадаємо: цей відомий будапештець, борець, який виступав на найвагоміших змаганнях Європи та світу у категоріях вільного та греко-римського стилів, мав у власній спортивній скарбничці срібну медаль світового чемпіонату, був бронзовим і срібним призером чемпіонатів Європи та, найголовніше, став дворазовим володарем бронзової медалі на Олімпійських іграх з вільного стилю.
Чатарі загалом переміг у дев’ятнадцяти особистих та двадцяти одному командному заліках на чемпіонатах Угорщини.
Його ім’я стало легендою спортивного столичного клубу BHSE. Йожеф Чатарі вийшов на спортивну пенсію у 1975 році. Він також здобув освіту у технікумі громадського харчування. Ще був очільником рідного клубу «Гонвед». А згодом повернувся працювати на скотобійню. У 1985 році відомий у минулому спортсмен покинув роботу, адже стан його здоров’я значно погіршився.
Йожеф Чатарі помер у 2021 році.