Історія швидкої допомоги в Будапешті — це дивовижний приклад трансформації від примітивних і добровільних ініціатив до сучасної, високорозвиненої державної служби. Вона відображає еволюцію, що пройшла шлях від цирульників-хірургів до європейських стандартів, маючи значний соціальний та медичний вплив на життя міста. Сьогодні Угорщина по праву пишається своєю системою швидкої та невідкладної допомоги. Розгалужена мережа станцій, сучасний автопарк та висококваліфіковані фахівці забезпечують надійну допомогу кожному, хто її потребує. Детальніше можна дізнатись на ibudapest.eu.
Зародження швидкої допомоги в Будапешті
До кінця XIX століття у разі нещасного випадку або раптового захворювання жителі Будапешта могли розраховувати лише на себе. Хоча закон 1876 року вимагав створення рятувальних служб, на практиці це не було реалізовано, і першу допомогу надавала поліція. Однак стрімкий ріст міста та індустріалізація зробили цю систему неефективною.
У 1880-х роках лікар Геза Крес, надихнувшись досвідом Відня, взявся за створення служби швидкої допомоги. Бувши впливовою та авторитетною особою, він 2 травня 1887 року представив статут нової організації, а вже 8 травня відбулися її установчі збори. Так з’явилася Будапештська добровільна рятувальна асоціація (BÖME).
На її перших зборах було затверджено статут і обрано керівництво. Повідомлялося, що до служби зголосилися 350 студентів-медиків. Товариство не лише надавало допомогу, а й навчало первинної допомоги поліціянтів, пожежників, транспортних працівників та спортсменів. BÖME розпочала роботу 12 травня 1887 року, забезпечуючи цілодобове обслуговування, і вже в жовтні того ж року надала допомогу у 328 випадках.
Попри фінансові труднощі, BÖME стрімко розвивалася. У 1890 році для неї було збудовано Mentőpalota (Будинок швидкої допомоги) — одну з перших у Європі спеціалізованих станцій. Спочатку виклики обслуговували кінні екіпажі, але згодом відбулася моторизація. У 1902 році з’явився перший електромобіль-швидка, а в 1909 році — перший автомобіль із бензиновим двигуном, здатний перевозити лежачих пацієнтів.
За свої заслуги Геза Крес був ушанований королівським та дворянським титулами. BÖME працювала до 1948 року, коли її було націоналізовано і реорганізовано в Національну службу швидкої допомоги, що стало символічним продовженням справи, розпочатої Кресом.
Розширення мережі швидкої допомоги в міжвоєнний період
У 1926 році Будапештська добровільна рятувальна асоціація (BÖME), заснована доктором Гезою Кресом, зробила важливий крок у розвитку угорської системи екстреної медицини. Організація перетворилася на Національну мережу швидкої допомоги (National Rural and Metro Ambulance Corps), яка поширила діяльність далеко за межі столиці, охопивши всю країну. Цей процес заклав підвалини для створення єдиної структури, що забезпечувала невідкладну медичну допомогу на загальнодержавному рівні.
Справжнім серцем і символом угорської служби швидкої допомоги став Палац рятувальників на вулиці Марко або Будинок швидкої допомоги. Цей неоренесансний комплекс із двосхилим дахом був споруджений у 1890 році за проєктом архітектора Жигмонда Квиттнера. Протягом понад 135 років будівля не лише служила базою для першої рятувальної асоціації, а й залишалася штаб-квартирою наступних поколінь рятувальних організацій.
Саме тут працювала перша угорська добровільна рятувальна служба, згодом — Національна служба швидкої допомоги, але про це трохи пізніше. У стінах Палацу рятувальників й у функціонують Головне управління рятувальної служби, Центральна станція швидкої допомоги та бібліотека, де зберігається пам’ять про історичні віхи угорської медицини невідкладних станів.
У міжвоєнні роки швидка допомога отримала суттєве технічне підкріплення. До 1930-х років основу автопарку становили автомобілі типу Magosix, вироблені Угорським державним машинобудівним заводом (MÁG). Ці машини використовувалися навіть після Другої світової війни. Їхня надійність та універсальність стали запорукою ефективної роботи рятувальників у часи великих суспільних змін.
Виклики війни та історичні випробування
Під час Другої світової війни в підвальних приміщеннях Палацу рятувальників було організовано тимчасовий шпиталь. Там поєднували екстрену допомогу з тривалим лікуванням тяжко поранених.
Подальший розвиток системи був логічним результатом попередніх зусиль. Уже 10 травня 1948 року було створено Національну службу швидкої допомоги (Országos Mentőszolgálat). Вона об’єднала під єдиним керівництвом і BÖME, і VVOME, ставши основним державним органом екстреної медицини в Угорщині. Саме ця структура, з роками реформована й модернізована, діє й сьогодні, забезпечуючи мільйонам угорців доступ до швидкої допомоги.
Сьогодні підвальна лікарня відкрита для відвідувачів. У Будинку швидкої допомоги (Палаці рятувальників) на вулиці Markó 22 працює Kresz Géza Ambulance Museum. Тут представлено історію служби швидкої допомоги: від цирульників-хірургів до сучасного NAS, включно з експонатами та підземним шпиталем.
Сучасна структура швидкої допомоги та інфраструктура
У рік свого заснування OMSZ мала у своєму розпорядженні 76 станцій швидкої допомоги, 359 співробітників та 134 карети. З 2020 року це величезна структура з понад 230 станціями та кількома тисячами працівників, що забезпечує надійну медичну допомогу по всій країні. День швидкої допомоги, який відзначається 10 травня, став символом вдячності за самовіддану працю медиків. Наприклад, у повіті Феєр за роки було створено дванадцять станцій, що значно покращило доступність професійної допомоги.
Національна служба швидкої допомоги (OMSZ) — це не просто координатор, а й повноцінний освітній центр, що організовує навчальні курси та готує фахівців. Вона перетворилася з невеликої організації на розгалужену мережу.
Угорська служба швидкої допомоги продовжує розвиватися, адаптуючись до сучасних вимог та стандартів. У 1960-х роках система була реорганізована за регіональним принципом, що дозволило централізовано, але ефективно управляти її діяльністю.
У 2005 році, відповідно до вимог Європейського Союзу, структура була знову адаптована до часу: було створено 7 регіональних підрозділів, які підпорядковуються єдиному централізованому управлінню. Це дозволило оптимізувати роботу та підвищити якість послуг.
Національна служба швидкої допомоги (NAS) — це масштабна система, яка охоплює понад 253 станції швидкої допомоги та має флот із понад 750 цілодобових машин. Завдяки цій розгалуженій мережі час реагування на виклики у містах становить менше ніж 15 хвилин. Робота системи координується через 19 регіональних диспетчерських центрів.
Для забезпечення ефективності служби постійно оновлюється автопарк. У 2013–2014 роках було придбано 178 нових автомобілів марок Volkswagen та Mercedes, що значно покращило покриття та скоротило час реагування. У серпні 2023 року парк поповнився ще 170 новими автомобілями Suzuki Vitara та S-Cross, що стало важливим кроком у модернізації надання невідкладної допомоги.
www.emergency-live.com, muzej.hu, pestbuda.hu, www.origo.hu, www.feol.hu