Якщо ви шукаєте найбільшу громадську ковзанку у Будапешті, яка поєднує зимові розваги, спортивні змагання й культурну спадщину міста, то «Városligeti Műjégpálya» — саме те місце, яке варто відвідати. Відкритий понад 150 років тому, цей каток є однією з найстаріших відкритих ковзанок Європи та щозими приваблює тисячі місцевих жителів і туристів. Від перших дерев’яних павільйонів XIX століття до сучасних просторих льодових арен — «Városligeti Műjégpálya» має багату історію, з якою варто познайомитися ближче. Далі на ibudapest.eu.
З чого все починалося?
Історія «Városligeti Műjégpálya» розпочалася 29 січня 1870 року, коли спадкоємний принц Рудольф урочисто відкрив перший каток у Міському парку Будапешта. Навряд чи хтось тоді міг уявити, що цей скромний дерев’яний павільйон стане частиною однієї з найзнаковіших споруд угорської столиці та важливою віхою в історії зимового спорту.
Ідея створення катка належала Пештському клубу фігурного катання. Уже на початку XIX століття мешканці Пешта масово каталися на ковзанах по льоду Дунаю, однак це було небезпечно. Тому клуб, заснований у грудні 1869 року з ініціативи Геза Креса (Kresz Géza), поставив перед собою головне завдання — створити безпечний ковзанярський майданчик для вільного катання та забезпечити базу для розвитку фігурного катання в Угорщині.
Після тривалих переговорів і посередництва клуб отримав дозвіл міської ради на облаштування зимового катка на частині озера в Міському парку. Ініціатори прагнули, щоб кожен міг насолоджуватися катанням безплатно й без обмежень.
Перший «зал» являв собою простий дерев’яний павільйон із двома кімнатами, розташований на березі озера. З нагоди відкриття катка була організована масштабна 17-денна серія свят і заходів, що обіцяла безліч розваг та яскравих вражень для прихильників нового зимового виду спорту. Так розпочалася історія «Városligeti Műjégpálya», яка за понад 150 років потому перетворилася на справжню легенду Будапешта.
Пожежа на катку та його перша модернізація
Дерев’яні павільйони простояли лише чотири роки. У 1874 році вони повністю згоріли. Ця пожежа стала переломним моментом в історії «Városligeti Műjégpálya». Міська влада ухвалила рішення звести більш міцну й простору будівлю поруч із біговою доріжкою у Міському парку. Новий зал, спроєктований архітектором Лехнером, урочисто відкрили в грудні 1875 року. Однак повноцінне використання катка для занять спортом розпочалося лише взимку 1878 року, коли відвідувачі нарешті змогли вийти на нову льодову арену.
Будівля виявилася настільки вдалою, що вже за 15 років її довелося повністю перебудовувати — зал став надто вузьким для зростальної кількості охочих кататися. Плани розширення підготував архітектор Імре Францсек (Imre Francsek). На той час для катання вже використовували всю поверхню озера, що становило разючі 36 000 квадратних метрів льоду. Водночас м’які зими постійно створювали проблеми з утриманням льодової поверхні, тому до 1902 року чверть дна озера забетонували, що дозволило зробити лід більш стійким.
Перша масштабна модернізація катка відбулася у 1926 році. Завдяки підтримці заможних мешканців Будапешта майданчик отримав холодильне обладнання й став другим у Європі штучним льодовим катком, придатним для проведення офіційних змагань. Паралельно під керівництвом архітектора Ференца Паульхейма (Paulheim Ferenc) було розширено зал для фігурного катання, що дало змогу ще більшій кількості спортсменів і поціновувачів зимових видів спорту насолоджуватися катанням.
Так каток із простого дерев’яного павільйону перетворився на сучасний спортивний комплекс, здатний приймати масові катання та змагання. Саме цей крок зробив «Városligeti Műjégpálya» справжньою перлиною зимового Будапешта.
Каток крізь війни та зміни
Перша світова війна суттєво вплинула на «Városligeti Műjégpálya». У цей період мешканці Будапешта майже не відвідували ковзанку. Ситуація почала змінюватися лише після завершення війни й модернізації льодової арени у листопаді 1926 року. Саме тоді на «Városligeti Műjégpálya» з’явився штучний лід, який дозволив подовжити сезон до 105 днів. Це дало спортсменам більше часу для тренувань і проведення змагань та сприяло розвитку фігурного катання в Угорщині.
На тлі величного замку Вайдагуняд каток поступово перетворився на центр спортивного й культурного життя міста. У 1929 році Будапешт приймав чемпіонат світу з фігурного катання серед жінок і спортивних пар, а у 1930-х роках угорські фігуристи здобули низку європейських та світових титулів. Пара Ольга Оргонішта — Шандор Салаи стала чемпіонами Європи, а дует Емілія Роттер — Ласло Соллаш чотири рази виборював титул чемпіонів світу в період із 1931 по 1935 роки, а також здобув бронзові медалі на зимових Олімпійських іграх 1932 та 1936 років.
З часом каток ставав дедалі комфортнішим для глядачів. Трибуни обладнали електричними плитами для підігріву сидінь. Водночас ціни залишалися високими: квиток коштував 5 пенге — суму, за яку тоді можна було придбати пару взуття.
У роки Другої світової війни каток знову зазнав серйозних випробувань. У 1944 році внаслідок бомбардувань «Városligeti Műjégpálya» був значно пошкоджений. Уже восени 1945 року розпочалися роботи з його відновлення, і незабаром більша частина ковзанки знову стала придатною для використання.
Наступний етап розвитку припав на 1960-ті роки. Площа катка була збільшена, а стандартні 400-метрові доріжки адаптовані для швидкісного ковзанярського спорту. Це зробило «Városligeti Műjégpálya» не лише популярним місцем масового катання, а й повноцінним майданчиком для професійного спорту.
Реконструкція 2009–2011 років і сучасність
У 2020-х роках «Városligeti Műjégpálya» є не лише найбільшим громадським катком Угорщини, а і єдиною в країні льодовою ареною для гри в бенді. Саме тут проходили престижні міжнародні змагання: чемпіонат світу з бенді 2004 року (група B) та чемпіонат світу з бенді серед жінок 2007 року.
У період 2009–2011 років каток зазнав масштабної реконструкції та був значно розширений. Загальна вартість модернізації склала 4,7 мільярда угорських форинтів (приблизно 16 мільйонів євро), з яких близько 3 мільярдів було надано Європейським фондом регіонального розвитку.
Після реконструкції площа катка зросла на 15 відсотків і тепер включає льодову арену розміром 180 × 67 метрів та хокейний майданчик міжнародного стандарту. Якість найбільшого в Європі льодового покриття забезпечує вбудована система охолоджувальних труб загальною довжиною близько 210 кілометрів, що дозволяє підтримувати лід у відмінному стані навіть за мінливої погоди.
Інтер’єр головної будівлі, яка є національною архітектурною пам’яткою, був відновлений у стилі 1926 року, з позолоченими колонами та поручнями. Водночас будівля отримала сучасні функціональні доповнення: всередині облаштовано культурно-туристичний центр і зал для заходів, що дозволяє проводити конференції, виставки та культурні програми.
Цікаво, що в літні місяці територія катка наповнюється водою і перетворюється на ставок, який переважно використовується для катання на човнах. Така сезонна трансформація робить «Városligeti Műjégpálya» унікальним простором для відпочинку протягом усього року.
Іншими словами, «Városligeti Műjégpálya» гармонійно поєднує історію, спорт і сучасну інфраструктуру, залишаючись однією з найважливіших пам’яток і символів як зимового, так і літнього Будапешта.
Чим є «Városligeti Műjégpálya» для Будапешта?
За понад 150 років свого існування «Városligeti Műjégpálya» перетворився зі скромного дерев’яного павільйону на один із найбільших і найвідоміших громадських катків Європи. Він не лише слугує місцем зимового відпочинку для тисяч мешканців і туристів, а й залишається важливим центром спортивного життя: тут тренуються фігуристи, проходять хокейні матчі та змагання з бенді, а також організовуються міжнародні чемпіонати.
Каток — це не лише лід і ковзани. Його архітектура нагадує про багату історію міста, а культурно-туристичний центр усередині будівлі дозволяє проводити виставки, конференції та святкові заходи. Таке поєднання спорту, історії та культури робить «Városligeti Műjégpálya» унікальним об’єктом, що втілює дух Будапешта та його любов до активного відпочинку.
Кожен, хто приходить сюди, стає частиною цієї історії — від перших ковзанярів XIX століття до сучасних чемпіонів і родин, які просто насолоджуються катанням. І хоча технології та інфраструктура катка змінювалися з часом, незмінним залишається одне: «Városligeti Műjégpálya» і нині є символом Будапешта та важливою точкою на мапі спортивного й культурного життя міста.
Джерела:
- https://mujegpalya.hu/rolunk/
- https://sportmuzeum.hu/2020/03/13/90-eves-a-varosligeti-mujegpalya/
- https://index.hu/kultur/multkep/2024/01/03/varosligeti-mujegpalya-korcsolya-jeg/
- https://csonakazoto.hu/en/en_home/
- https://funiq.hu/558-v%C3%A1rosligeti-m%C5%B1j%C3%A9gp%C3%A1lya-budapest
- https://metropol.hu/aktualis/2024/01/jeg-kezdetek-154-eves-varosligeti-mujegpalya