Містична краса театральних актрис минулого є особливою. Вона сповнена шарму та вишуканості. Їх талант відточувався на підмостках найвідоміших столичних сценах. Їх ретро-зображення наче гіпнотизують нас своєю атмосферністю. Більше на ibudapest.eu.
Зірка спалахнула
Гізі Байор — одна з талановитих та вишукано гарних актрис, які на власному досвіді знають, через що прийшлося пройти театральним колективам в часи окупації, зміни державної влади тощо. Але також вона з тих людей, які вперто йдуть до своєї мрії та обожнюють те, чим займаються.
Гізі народилася у 1893 році в угорській столиці. Батько майбутньої зірки та її мати-італійка керували кафе під назвою Báthory, яке знаходилося на площі Кальвіна.
Коли дівчинка досягла певного віку її відправили вчитися до жіночої школи. Цим навчальним закладом керували черниці з Інституту Пресвятої Богородиці (Institutum Beatae Mariae Virginis). Після закінчення школи Гізі зрозуміла, що її потяг до акторського мистецтва є дуже сильним. Саме тому вона стала ученицею будапештської Академії драми. Навчання там тривало з 1911 по 1914 роки. Дівчина вибрала правильну для себе професію, яка дійсно була покликом серця. Талановита випускниця Академії дебютувала в комедії «Засилля жінок». Її автором став угорський письменник Еде Сіглігеті. Хоч роль була епізодичною, але ж грати на сцені Національного театру — це вже означало успіх. І дійсно, після цього театральна кар’єра Гізі Байор пішла вгору. Її навіть називали актрисою великої сценічної виразності. Вона мала справжній дар у виді творчої фантазії та художнього перевтілення.
Театральний Будапешт під час окупації
Гізі зіграла у великій кількості театральних п’єс. Серед них «Бабуся», «Годувальниця», «Білі хмари» тощо. У 1919 році Будапешт сколихнувся від революції. Близько 23% угорських територій тоді заходили комуністи та намагалися насаджувати там свою політичну ідеологію. Проте Угорська Радянська Республіка проіснувала лише 133 дні. Саме тоді Гізі виступала перед селянами та робітниками, а не перед звичною театральною аудиторією. За ідеологічними догмами комуністів, все, що є доступним «буржуйському» прошарку треба було зробити доступним для «простих» громадян. Так мистецтво й пішло в маси. Чи розуміли «маси» театр, чи подобався він їм — достеменно невідомо. Але відомо, що комісар закордонних справ Бела Кун, який де-факто тримав у своїх руках владу в Угорській Радянській Республіці, був постійно на зв’язку з Леніним. А той, своєю чергою, давав йому прямі вказівки щодо партійних ідеалів та навчав пропагандистським методам.
Але повернемося до Гізі Байор. Актриса, напевно, пережила непрості часи. Коли рідний Будапешт взяли в окупацію нацисти, вона вирішила змінити свій репертуар. Чим було продиктоване таке бажання — ми точно сказати не можемо. Гізі почала грати на сцені героїнь класичних п’єс. Вона виконувала ролі шекспірівських персонажів, а також блискуче справлялася з виконанням ролей з творів Генріка Ібсена, Лопе де Вега, Льва Толстого, П’єра Бомарше та інших авторів.
Королева сердець
Знайомі, друзі та колеги Гізі згадували про її «дивну індивідуальність». Відомі автори угорської літератури говорили у своїх мемуарах про те, яким барвистим та непередбаченим було особисте життя пані Байор. Вона була неперевершеною примою, зіркою Національного театру Будапешту. Будь-хто з тих, хто хоча б раз стикався з цієї жінкою, назавжди попадав під її вплив. Подейкують, що Гізі зачарувала угорського письменника, театрального режисера, члена-кореспондента Угорської академії наук Чато Кальмана. Адже саме тоді її ім’я з’явилося у відомому друкованому щотижневику у 1916 році. Письменник, який також був директором Національного театру, не дуже добре оцінював театральних новачків та, ймовірно, вважав їх поверхневими. Проте, Гізі Байор без сумніву його чимось вразила.
Любив про неї згадувати відомий угорський письменник, журналіст та драматург Єно Гелтай. Гізі зіграла в декількох його п’єсах. У 1924 році Байор з’явилася на театральній сцені в ролі Вілми Масамод, а у 1936 році — Зилії в легендарній виставі-комедії «Настала тиша».
Маленька мужня пташка
Ті, хто близько знав Гізі Байор під час Другої світової, часто розповідали про її мужність. В період, коли в Будапешті лютували угорсько-фашистські «Схрещені стріли» Ференца Салаші та гітлерівські вбивці під керівництвом Адольфа Ейхмана, тендітна провідна театральна актриса робила те, що вважала справою честі.
У 1930 році Гізі Байор отримала престижну премію Corvin-koszorú або Корона Корвіна (Вінок Корвіна). Цю щорічну премію було запроваджено у 1930 році, коли Угорщиною правив сумнозвісний Міклош Горті. Премія вважається однією з найвищих нагород за видатні досягнення в інтелектуальній, а також художній галузі країни. Отже, ця жінка, володарка премії, топ-актриса та зірка державного масштабу здійснює «злочини». Вона мужньо допомагала безправним євреям Будапешту, яким загрожувала неминуча загибель.
Головна таємниця Гізі Байор
У 1951 році сталося найстрашніше. Чому таке відбулося з королевою театрального Будапешту — достеменно невідомо. Але вранці 12 лютого вона, як завжди, очікувала на те, що її чоловік-лікар зробить їй щоденну ін’єкцію вітаміну В. Проте, як стверджують офіційні джерела, він ввів дружині велику дозу морфію. Якщо вірити джерелам, то прекрасна Гізі померла дуже швидко. Після цього чоловік також намагається покінчити з життям. Але йому це вдається не одразу. Він залишався живим, коли його знайшли тим злощасним зимовим ранком. Чоловіка Гізі Байор привезли до лікарні Кораньї. Він жодної секунди не був при глузді. Так і помер не приходячи до тями.
Після подвійної смерті свідки знайшли лист, який начебто написала Гізі перед смертю. Тремтяча рука вивела строки: «Ти не можеш жити, коли ти є хворий». Це мало б виглядати, як лист прощання, який виправдовує спільне рішення щодо самогубства. Вже трохи пізніше експерти з’ясували, що почерк точно не належить Гізі. Це було продумане інсценування. Насправді хтось інший написав ці слова замість неї.
Як вважають деякі дослідники біографії Гізі Байор, поліція розраховувала скоріше зам’яти подробиці цієї трагедії. Адже всім відомо, якими резонансними бувають «зіркові справи». Якщо щось трапляється з відомим артистом, то для правоохоронних органів процес розслідування набуває особливого значення. Головні лаври або ляпаси дістаються слідчим та їх керівництву.
Найчастіше фахівці бажають розкрити такі справи якомога скоріше, щоб заспокоїти громадськість.
Знайомі Гізі Байор намагалися під’єднати всі можливі знайомства та зв’язки, щоб справою займалися навіть представники керівництва держави. Небайдужі особи вважали за необхідне надати цій історії достатньої ваги, щоб її почали розслідувати більш детально.
Отже, відомо те, що насправді нічого не відомо. Справа Гізі Байор вважається закритою, але спекуляції з цього приводу тривають десятиріччя.
Але більшість знайомих та близьких зіркової будапештської актриси згодні з тими висновками, які запропонувала поліція — випадкове передозування ліками.
Мистецтвознавці дуже високо оцінюють внесок цієї неймовірної жінки в розвиток театрального мистецтва Угорщини. Вона була королевою сцени тридцять два роки. Кінець її слави, за словами біографів Гізі, не повинен був закінчитися забуттям або шаблонними заголовками в газетах. Саме тому, небайдужі люди продовжують писати статті про Гізі та досліджувати життя та творчість талановитої актриси.