Бела Фогараши народився в Будапешті у 1891 році в родині лікаря. Ця людина прославила рідне місто на науковій арені та зробила значний внесок в інтелектуальну спадщину Європи. Більше на ibudapest.eu.
Молодий науковець
Він відомий нам, як марксистський філософ, ректор Економічного університету, лауреат премії Кошута, професор та член Угорської академії наук тощо. Ці звання та регалії свідчать про те, що Бела Фогараши присвятив науковій діяльності все своє життя та заслужив загальне визнання.
… Його батька звали Самуель Фрід, а мати — Євгенія Шютц. Батьки дали хлопцю непогану освіту, адже він закінчив державну середню школу, а потім вступив до Будапештського наукового університету.
Перший тріумф чекав на нього у зовсім молодому віці. У 20 років Бела опублікував переклад з французької мови наукової праці Анрі Бергсона «Введення в метафізику». Тоді молодого угорця цікавило мовне критичне філософське направлення прагматизму. По закінченню вишу Бела Фогараши здобув докторський ступінь. Його дисертація називалася «Волюнтаристська теорія судження».
До Революції айстр науковець викладав у вищій комерційній школі Будапешту. У 1915 році завдяки йому та його однодумцям Дьєрдю Лукачу, Белі Балажему та Каролю Мангайму було засновано Недільну спільноту. Її також називали Недільним колом. Всі названі науковці були не тільки ідейними натхненниками, а й інвесторами проєкту. Два роки по тому активісти спільноти заснували Вільну школу духовних наук. Там Фогараши постійно проводив лекції з філософії. Він був тим, хто пов’язував Недільну спільноту та Спільноту соціальних наук.
Комуністичні ідеали
У 1918 році, молоді ентузіасти вступили до Комуністичної партії Угорщини, яка асоціювалася у них з новою прогресивною хвилею. Тоді цей рух тільки набирав обертів. Бела Фогараши став редактором комуністичної газети Vörös Ujság. Керівництво Революційної ради призначило чоловіка на посаду завідувача колезьких справ Народного комітету народної освіти. Відтоді перед ним стояла задача — повна реорганізація вищої освіти згідно з ідеалами партії.
Активний молодий діяч не сидів без діла. Він був засновником та керівником Робочого університету Маркса-Енгельса. Його власна теоретична марксистська підготовка ще тривала та була неповною. Але він ретельно та жадібно досліджував праці цих провідних для комуністів авторів. На захист Бели Фогараши можемо сказати, що бунтівна душа та ненаситний розум науковця штовхали його до різних берегів знань та відкриттів. В той час всім відомо, які спокусливі обіцянки з щедрістю розкидають ідеологи політичних та інших спільнот, аби залучити до своїх лав якомога більше сильних та розумних людей. А комуністичний режим був максимально підступним.
Життя в еміграції
Після того, як Угорська радянська республіка «наказала довго жити», Бела Фогараши емігрував до Відня. Там його дослідження марксистської філософії тривало. Його «Введення в марксистську філософію» викликало багато інтересу. Значним досягненням цієї роботи стало обговорення єдності теорії та практики.
Далі життя філософа склалося таким чином, що він працював в Берліні з 1921 по 1930-ті роки. Пізніше, на початку 30-х рр., він навіть переїхав до Москви, де жив на штаб-квартирі Комуністичного інтернаціоналу. Як ми бачимо, його захоплення комунізмом все ж таки не було тимчасовим.
Робота та наукова діяльність
У 1933 році Бела Фогараши став членом Академії наук Радянського союзу.
Певний час він займався загалом питаннями економіки, оскільки був співробітником Інституту світової економіки та світової політики. У 1934 році науковець став його професором.
Коли Бела повернувся додому у 1945 році, він посів крісло головного редактора видання, яке мало назву «Соціальний огляд». У 1953 році став ректором Економічного університету.
З 1948 року Фогараши мав членство Угорської академії наук, а з 1955 р. був її віцепрезидентом. Ця людина, яка присвятила своє життя науці та дослідженням, не збавляла темп навіть у свої зрілі літа. Згодом Бела Фогараши став першим директором Інституту філософії Угорської академії наук. Крім того, він заснував та очолив «Угорський філософський огляд». Безумовно, його праця була оцінена дуже високо у професійних колах.
Але більшу частину життя він вивчав марксистську теорію та логіку. У 1951 році він опублікував теоретичну роботу, що мала символічну назву «Логіка». Значення цієї роботи було величезним, адже Бела Фогараши став одним з першопроходців в діалектичній логіці, яка ще не була досить розвинута у середині XX століття. Саме тому «Логіку» треба розцінювати як одну з перших робіт з діалектичним підходом, метою якої є прагнення повноти в даній предметній області
Ця масштабна дослідницька робота була опублікована не тільки угорською, а й перекладена на різні мови.
Вивчення марксистської теорії та комуністичної ідеології також були підкріплені інтересом до особи Йосипа Сталіна. Як свідчать факти, Фогараши часто переоцінював радянського диктатора та навіть його прославляв.
Використані джерела: cyclowiki.org/wiki, portalus.ru, rabkrin.org